ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИЙ НАПРЯМ РОБОТИ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

НОРМАТИВНА БАЗА

Фізкультурно-оздоровча робота в закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина», Листа МОН України від 02.09.2016 № 1/9 - 456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах».

Закон України «Про дошкільну освіту»

НАКАЗ МОН УКРАЇНИвід 27.10.2021р №1141/4088 "Про затвердження Концепції розвитку щоденного спорту в закладах освіти"

КОНЦЕПЦІЯ розвитку щоденного спорту в закладах освіти

Лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-456 “Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах”

«Дитина», освітня програма для дітей від 2 до 7 років (наук.керівникОгнев`юк В.О.) , 2020 року

«Казкова фізкультура», програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт.Єфименко М.), 2019 рік Лист ІМЗО від 09.07.2016 №22.1/12-Г-627

НАКАЗ від 18.02.2022 №23-о/д Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №240 комбінованого типу Харківської міської ради»

Спортивна база закладу відповідає сучасним вимогам і включає: спортивну залу, 1 спортивний майданчик, міні-куточки спортивного напряму на дитячих майданчиках, куточки усамітнення, спортивні куточки в кожній віковій групі. Спортивна зала обладнана нестандартним обладнанням (сухий басейн, тонель для пролізання, килимки здоров’я, м’які колоди) та необхідним традиційним інвентарем (драбини, різні дошки: ребристі, похилі, стояки для стрибків у висоту з розбігу, канати, м'ячі, гирі, обручі різного діаметру, кільцекиди, торбинки для метання на дальність, скакалки, прапорці, султанчики тощо). На території закладу облаштований спортивний майданчик, на майданчиках усіх вікових груп - спортивні міні-куточки.

Двічі на рік проводиться обстеження спортивних споруд (акти-дозволи в наявності на всі спортивні споруди та оформлені відповідно до вимог).

У 2021/2022 навчальному році була проведена консультація для вихователів: «Сучасні підходи до збереження здоров’я дошкільників в умовах ЗДО», для батьків: «В здоровій сім’ї – здорова дитина», «Значення режиму дня для здоров’я дитини», «Оздоровлення дітей влітку», «Основні чинники, що сприяють зміцненню та збереженню здоров'я дошкільнят в домашніх умовах та умовах ЗДО».

З метою визначення результативності виконання основних рухів два рази на рік (вересень, травень) проведиться моніторинг.

Пріоритетний напрям освітньо-виховноі роботи у нашому дошкільному навчальному закладі — організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхньо­го здоров’я, успішний фізичний розвиток, подо­лання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.

Ця робота спрямовуєтья на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу жит­тя. Для цього система фізичного виховання ді­тей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Чим різноманітніші засоби вихов­ного впливу на дітей використовуємо в своїй роботі, тим динамічнішим є перебіг процесу фізично­го розвитку дошкільнят.

Основні показники фізичного здоров’я дитини — загартованість організму (ступінь роз­витку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.

Ефективність загартовування дітей визначається доцільним вибором різних його видів (об­тирання, обливання холодною водою, контрастне обливання, ходіння босоніж, полоскання горла, тощо). Запорука позитивних зрушень — систематичність, послідовність, позитивне ставлення дитини до загартувальних процедур, відсутність примусу.

Актуалізації знань дітей, їхніх умінь та навичок, особистісних досягнень у сфері рухового досвіду сприятиме й залучення їх до планування варіантів виконання рухових завдань на прогулянці, під час пішого переходу. Більшої самостійності варто на­давати малюкам і в рухливих іграх, заохочувати їх самостійно організовувати знайомі ігри, розподі­ляти ролі, продумувати й ускладнювати правила. Саме такий підхід допоможе деяким дітям, які зви­кли перебувати під пильною опікою дорослих, до­цільно й цікаво організовувати власне дозвілля.

Передумови збереження здоров’я дитини:

• Гуманістична спрямованість освітньо-ви­ховного процесу: повага до дитини, віра в її можливості, відсутність критиканства, об’єктивно-оптимістичний аналіз досягнень вихованця.
• Встановлення доброзичливих стосунків: вод­ночас поєднання доброзичливого ставлення педагога з об’єктивною вимогливістю. Урахування базових можливостей дитини та результативності її здобутків.
• Надання кожній дитині можливості почуватися щасливою.
• Забезпечення оптимальної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини (зникає елемент невдоволення через неуспішність).
• Застосування особистісно значущих способів діяльності, завдань різних видів та рівнів.
• Особистісна налаштованість працівників до­шкільного навчального закладу і батьків на збереження здоров’я малюків як основного елементу загальнолюдської культури.
• Забезпечення оптимальної активної життєді­яльності дітей.
• Відхід від декларативного стилю виховання на користь дієвого.
• Усвідомлення дорослими того незаперечного факту, що навчають не лише ті норми і правила, які ми озвучуємо, а й наше поводження в повсякденному житті. Саме наша поведінка щодня, щохвилини є яскравим прикладом для наслідування.
• Відповідність процесу життєдіяльності ді­тей нормам безпечного та здорового спосо­бу життя, які декларуємо. (Абсурдно роз’яс­нювати дітям значення позитивних емоцій, а в реальному житті повсякчас гримати на них, застосовувати покарання тощо). Здоровий спосіб життя має бути не лише засобом досягнення міцного здоров’я, а нор­мою щоденного життя.

Пріоритетні напрями фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі:

• учити дітей дбати про своє здоров’я;
• розвивати потребу в щоденній руховій діяльності;
• розвивати фізичні якості, формувати навички володіння основними рухами та руховими діями;
• підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізкультурою, плаванням;
• забезпечувати взаємодію педагогів, медичних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоровя дітей та формування у них здорового способу життя.

Щоб зберегти та зміцнити здоров’я дитини, дорослі мають:

• створити у дошкільному закладі та сім’ї умови для зміцнення здоров’я і зниження захворюваності дітей — обладнати зони фізичної активності, забезпечити раціональний режим дня та повноцінне збалансоване харчування, прово­дити загартовувальні та загально-зміцнювальні процедури (фізичні вправи, масаж тощо);
• забезпечити кваліфікова­ний медичний нагляд;
• формувати навички здорового способу життя, зокрема — власним прикладом.

Відповідно до законів України "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру і спорт", одним із пріоритетних напрямів освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Однак організація роботи з фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах потребує вдосконалення. Про це свідчить наявність значної кількості дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, а також із недостатнім розвитком основних рухів та фізичних якостей. Наявний досить високий відсоток дітей, які часто хворіють на респіраторні інфекції та мають хронічні недуги.

Недостатній фізичний розвиток і низька фізична підготовленість дошкільнят здебільшого пояснюються зниженням їхньої рухової активності. Потреба дітей у рухах задовольняється лише на 30-50%. Гіподинамію спричинюють часті респіраторні захворювання, нераціональна побудова рухового режиму й загального режиму дня, недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі тощо. Зокрема, на руховому режимі дошкільних навчальних закладів негативно позначаються неправомірне скорочення кількості фізкультурних заходів, відсутність системності у проведенні прогулянок-походів за межі дитячого садка, фізкультурних пауз і хвилинок у процесі навчальної діяльності, розваг, свят тощо.

Щоб усунути ці недоліки, слід приділити основну увагу організації фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах, де було б передбачено правильну побудову та активізацію рухового режиму, надання йому оздоровчого спрямування, дійовий медико-педагогічний контроль і своєчасну лікувально- профілактичну роботу.

Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молодшого дошкільного віку, становить 3-4 години, для старших дошкільнят - 4-5 годин.

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплекснимвикористанням традиційних засобів фізичного виховання. Це, зокрема:

• фізичні вправи (гімнастика, ігри, );
• оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода, грунт);
• гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.)

Сукупність організаційних форм роботи, обов'язкових для впровадження в освітній процес, становлять:

заняття з фізичної культури;

фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);

різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).

Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у дітей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня - з усією групою або з підгрупами дітей.

Встановлена тривалість фізкультурних занять у межах:

• для дітей 3-го року життя - 15-20 хв.;
• для дітей 4-го року життя - 20-25 хв.;
• для дітей 5-го року життя - 25-30 хв.;
• для дітей 6-го року життя-30-35 хв.

Такі заняття є щоденними; вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.

Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5хв. Варіативність їх проведення визначається різними чинниками, як-от: пора року й погода (відповідно - одяг та взуття дітей); наявність обладнання та інвентаря і ступінь володіння дітьми основними рухами. Якщо в дошкільному закладі проводяться заняття з плавання (1-2 рази на тиждень - залежно від віку дитини), то в день їх проведення не плануються фізкультурні заняття за розкладом і на прогулянці.

Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок, надвечір'я тощо.

Завдання педагогів - забезпечити належний рівень та зміст самостійної рухової діяльності дошкільнят завдяки збагаченню їхнього рухового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщеннях зали, груп, рекреацій, на фізкультурному й групових майданчиках, використанню інших прийомів непрямого (опосередкованого) та прямого (безпосереднього) керівництва цією формою роботи.

У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.

Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглибленого розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усунення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок частого невідвідування дошкільного закладу, індивідуальних особливостей стану здоров'я, фізичного та психічного розвитку й інших чинників), її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушенням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупами по двоє-четверо дітей.

Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у дошкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри - після попереднього розучування їх на прогулянках - вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, фізкультпаузи тощо). В усіх вікових групах вони посідають важливе місце як самостійна форма роботи з фізичного виховання й проводяться щодня:

• під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);
• на прогулянках у першій та другій половині дня (на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості; (при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хв. після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов та активізуються фізіологічні функції організму перед руховою діяльністю; а останньою проводять малорухливу гру);
• увечері дітям пропонують одну-дві гри середньої та малої рухливості.

Розвивально-виховний та оздоровчий ефект рухливих ігор у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатності, базових рухів у іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця проведення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних видів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагального та естафетного характеру, спортивних ігор та забав, ігор з елементами спортивних вправ).

Формами активізації рухової активності у повсякденні, спрямованими на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фізичних та особистісних якостей, залучення малят до здорового способу життя, а батьків - до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаганда фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні (тижні) здоров'я.

Фізкультурні свята проводяться, починаючи з середньої групи, два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи на спортивному майданчику . Головні моменти підготовки фізкультурних свят - розроблення сценарію, розподіл обов'язків з оформлення місця проведення, підготовки атрибутики, костюмів, призів та нагород тощо. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу (на музичних та фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій діяльності, в індивідуальній роботі). Неприпустимі численні масові репетиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із присутніх дітей від участі в ньому разом і групою.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (переважно у другій половині дня), їхня тривалість становить:

• у першій молодшій групі - 15-20 хв.;
• у другій молодшій - 20-30 хв.;
• у середній - 30-35 хв.;
• у старшій - 35-40 хв.

Місцем проведення слугують: фізкультурна (музична) зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик даної групи. Обов'язковою є участь кожної дитини.

Плануючи розвагу, для забезпечення оптимальних фізичних, психічних та емоційних навантажень слід передбачити раціональне чергування ігор різного навантаження, а також колективних, масових - з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси) більш складних за правилами, руховими завданнями ігор - з простішими, розважальними. Використання ігор змагального характеру планується відповідно до віку дітей, зокрема: ігри-конкурси рекомендовані для всіх вікових груп, естафетні ігри - для старших дошкільнят.

Дні здоров'я організуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добираючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий туризм, ранкова гімнастика й гімнастика після денного сну, загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність та ін. Не залишається поза увагою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюється бесідами, читанням художньої літератури, театралізація ми, самостійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього дошкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.

Руховий режим дошкільних навчальних закладів передбачає також низку традиційних фізкультурно-оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).

Ранкова гімнастика проводиться відповідно до вимог чинних освітніх програм та режиму дня тривалістю:

• у першій молодшій групі - 4-5 хв.;
• у другій молодшій - 5-6 хв.;
• у середній - 6-8 хв.;
• у старшій -8-10 хв.

Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря; раціональний одяг дітей; достатність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд тощо). Особливості проведення ранкової гімнастики визначаються віком дітей та місцем проведення (у приміщенні чи на майданчику).

Гімнастика після денного сну знімає залишки гальмування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також благотворно впливає на стан постави і склепіння стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільному навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):

• гігієнічна гімнастика після денного сну;
• повітряні ванни в русі;
• коригуюча гімнастика.

Гігієнічна гімнастика після денного сну реалізує зазначену вище мету. Її проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали (у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов'язково входять загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість та дозування вправ така сама, як і на ранковій гімнастиці (можна й трохи скоротити).

Повітряні ванни в русі - це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні з повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення відповідно до встановлених норм загартування.

Коригуючою вважають такий вид гімнастики після денного сну, що проводиться задля корекції (виправлення) порушень постави та плоскостопості. Комплекси складають із спеціальних вправ та коригувальних елеменгів, призначених для виправлення певних вад постави (сколіозів, лордозів, кіфозів, сутулості тощо) та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого й дрібного фізкультурного обладнання та інвентарю, добирання допустимих вихідних положень дня тулуба, рук, ніг.

Дійовим способом оптимізації рухового режиму дошкільнят слугують фізкультхвилинки та фізкультпаузи. Ці фізкультурно-оздоровчі заходи є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання.

ФЬкультхвилинки вводять до занять, пов'язаних із тривалим сидінням дітей на місцях. Вони використовуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей 5-го року життя виявляються на 7-Й-9-Й хвилині заняття; 6-го року життя - на 10-й-12-й хвилині; в дітей 7-го року життя - на 12-й-14-й хвилині.

Оптимального ефекту фізкультхвилинки набувають за умови забезпечення середнього рівня навантажень, якого досягають завдяки: тривалості заходу (1-2 хв.); кількості та дозуванню вправ (три - п'ять знайомих загальнорозвивальних вправ на основні м'язові групи з елементами для дрібних м'язів шиї, п'ястей, стоп та з включенням рухів, протилежних положенню рук, ніг, тулуба, голови на заняттях, по 4-6 разів); темпу виконання вправ (середній чи дещо уповільнений); урізноманітненню вихідних положень; проведенню заключної вправи на зниження фізіологічних навантажень та нормалізацію дихання. Характер вправ узгоджується з характером діяльності дітей на заняттях, зміст віршів-супроводів - зі змістом занять.

Фізкультпаузи (динамічні перерви) рекомендовано для проведення між заняттями, обидва з яких вимагають перебування дітей у малорухомих положеннях.

Для них відводиться по 5-7 (до 10) хвилин. Комплекси вправ і форма проведення фізкультхвшіинок та фізкультпауз періодично змінюються задля підтримання інтересу в дітей та забезпечення належної якості виконання рухових завдань. Щомісяця складаються нові комплекси; один раз на місяць у дібрані комплекси вносяться зміни й доповнення.

Загартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендовано традиційне загартування:

• повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі);
• водою (місцеві й загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання);
• сонцем (сонячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик;
• грунтом (ходіння босоніж у приміщенні та на майданчику).

Нетрадиційні загартувальні процедури, в тому числі інтенсивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я й самопочування дітей.

До фізкультурно-оздоровчої роботи відносяться такі форми:

ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.Ранкова гімнастика– обов’язково проводиться в ранкові години в кожній віковій групі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу,обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.Головнавимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку –у добре провітреному приміщенні.Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку – від 6 до 9 хв.,старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури,діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.

Фізкультурні паузи(динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки– проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин.

Загартувальні процедури– система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. Доповсякденнихналежать: відповідний температурний режим, використання прохолодної води для миття рук, обличчя.

Спеціальні загартувальні процедури– повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу.

Роботу з виховання потреби у дотриманні здорового способу життя необхідно здійснювати за такими напрямами:

-прищеплювання стійких культурно-гігієнічних навичок;

- розвиток уявлень про будову власного тіла, призначення органів;

- навчання догляду за власним тілом, формування навичок надання першої долікарської допомоги;

- формування уявлень про те, що корисно і що шкідливо для здоров’я;

- формування потреби щодня займатися фізичними вправами.

РОЛЬ СІМ’Ї У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграє сім’я. Категорично і однозначно визначав роль батьків у вихованні дітей Ж. Руссо. Він вважав, що той, хто не може виховувати дітей, не повинен їх мати, і ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють батьків від обов’язку виховувати самому своїх дітей.

Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім’ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління.Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров’я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля.Аналізуючи ступені освітньо-виховної системи, першим завданням дошкільного виховання є фізичний розвиток дитини. Найкращі наслідки у вихованні дітей дошкільного віку може дати співпраця родини і дитячого садочка. Це дозволяє дотриматись єдності у напрямах і методах виховання.

Функції батьків в організації фізичного виховання дітей можна згрупувати таким чином:

- створення необхідних матеріально-технічних умов для занять удома;

- контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконанню ранкової гімнастики і домашніх завдань;

- особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах, фізкультурно-художніх святах, іграх, розвагах, прогулянках;

- організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання;

- виконання обов’язків громадських тренерів і суддів.

Отже, успішне розв’язання завдань фізичного виховання дітей можливе лише за умови спільних, погоджених дій дошкільного закладу і сім’ї.

27.11.2019 майстер-клас "Інноваційні оздоровчі комплекси з елементами психогімнастики" : дихально-оздоровчий комплекс "кунг-фу", гімнастика у-шу, комплекс гімнастичних вправ "бейбі-йога", дихальні вправи системи "хатха-йога"